- Хронічний кашель.
- Визначення типу і ступеня вентиляційної недостатності.
- Оцінка ефективності лікування бронходилятаторами, інгаляційними глюкокортикоїдами і іншими, включаючи підбір доз і самого препарату.
- У комплексі з клінічними, електрокардіографічними, лабораторними обстеженнями з метою проведення диференційної діагностики між дихальною і серцевою недостатністю.
- Моніторинг показників ФЗД для оцінки ступеня прогресування захворювання.
- Виявлення змін ФЗД у осіб, що мають ризик розвитку легеневих захворювань (курці, люди, що працюють в умовах контакту з шкідливими чинниками).
- Експертиза працездатності і військова експертиза на основі оцінки ФЗД в комплексі з клінічними показниками.
- Проведення бронходилятаційних тестів.
- Проведення інгаляційних провокаційних тестів для діагностики синдрому бронхіальної гіперреактивності.
Протипоказання до проведення пневмотахометрії.
• Важкий загальний стан хворого.
• Болі в грудній клітці будь-якої етіології.
• Інфаркт міокарду, прогресуюча стенокардія.
• Порушення серцевого ритму.
• Важкий ступінь дихальної недостатності.
• Злоякісна артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз.
• Недостатність кровообігу П-Б стадії за класифікацією Стражеско-Василенко.
• Гостре порушення мозкового кровообігу.
• Психічні розлади.
• Токсикоз вагітності, друга половина вагітності.
Підготовка пацієнта до обстеження.
- Обстеження краще проводити в ранішній час, натщесерце або після легкого сніданку та 15-20 хвилинного відпочинку.
- Обстежуваному необхідно уникати фізичного навантаження за 2 години до процедури, виключити перебування на холодному повітрі або в задимлених приміщеннях, не палити як мінімум за 4 години до дослідження.
- Останній прийом продукті, що містять кофеїн (кава, міцний чай, шоколад, кока-кола), повинен бути не пізніше чим за 2 години до процедури.
- Повторні дослідження необхідно призначати, по можливості, в однин і той самий час, оскільки є добові коливання функції дихання.
Якщо людина приймає бронходилятатори
Період вимивання лікарських препаратів.
Лікувальні препарати відміняють відповідно до їх фармакокінетики:
• бета-2-агоністи короткої дії для інгаляційного введення – за 6-8 годин до дослідження;
• бета-2-агоністи тривалої дії для інгаляційного введення – за 24-48 годин;
• бета-2-агоністи в пігулках із сповільненим виведенням – за 48 годин;
• бета-2-агоністи в сиропах або пігулках – за 24 години;
• іпратропія бромід для інгаляційного введення в монопрепаратах і в комбінаціях – за 12 год.;
• тіотропія бромід – за 6 -7 днів;
• пролонговані теофіліни – за 24 години;
• теофіліни короткої дії – за 12 годин;
• лейкотриєнові препарати – за 5 діб у зв’язку з їх кумуляцією;
• глюкокортикостероїди для інгаляційного введення – за 24 години.